UA
Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR
CMR супроводжує договір на міжнародне перевезення вантажу автотранспортом. Для використання накладної достатньо, щоб хоча б в одній із країн, між якими здійснюється доставка, було прийнято Конвенцію про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПН).
Порядок заповнення:
Графа 1. Вказується фірма – відправник, її повна адреса, країна, місто, індекс, вулиця, номер будинку. Якщо товар вирушає до Росії за дорученням контрактоутримувача третьою фірмою, то вказується назва цієї фірми і робиться приписка: «за дорученням». Наприклад: «фірма “В” (відправник) за дорученням» фірми “А” (контрактоутримувач).
Графа 2. Вказується найменування фірми-одержувача, її повну адресу, країна, місто, індекс, вулиця, номер будинку.
Графа 3. Адреса місця остаточного розвантаження товару (склад фірми – одержувача).
Графа 4. Адреса місця завантаження товару та дата завантаження.
Графа 5. Вписуються номери інвойсів (рахунків – фактур, рахунків – проформ), номер книжки МДП (TIR), якщо є номери сертифікатів (ветеринарного, фітосанітарного, відповідності тощо).
Графа 6. 7. 8. 9.10. 11. 12. Вказуються кількість місць, рід упаковки, найменування продуктів, коди ТН ЗЕД, вага брутто.
Графа 13. Важлива графа. Зазначається митний орган отримувача (митниця, митний пост та код митного посту), склад тимчасового зберігання або митний склад, його адреса та номер ліцензії (бажано з датою закінчення терміну дії ліцензії).
Графа 15. Вказуються умови постачання щодо «Інкотермс 2010».
Графа 21. Дата заповнення БМR.
Графа 16, 17. Вказується найменування перевізника, його адресу. У цій графі перевізник ставить свій друк.
Графа 20. Для позначок отримувача. Дата отримання вантажу, його друк.
Графа 25, 26. Реєстраційні номери тягача та причепа.
Коментар до заповнення:
У пункті 1 зазначаються реквізити відправника вантажу (найменування, адреса, країна). Крім цих даних, перевізник зобов’язаний записати номер телефону та прізвище контактної особи відправника вантажу на випадок, якщо виникнуть будь-які питання в процесі перевезення (на митниці, у вантажоодержувача). Пункт 2 містить реквізити вантажоодержувача (найменування, адреса, країна). Необхідно також мати номер телефону вантажоодержувача для вирішення питань на митниці при в’їзді в країну, для пошуку офісу одержувача у разі поганого володіння національною мовою одержувача. У пункті 3 вказується адреса місця розвантаження. Якщо адреса місця розвантаження збігається з адресою одержувача, то у перевізника не повинно виникати особливих питань. Але, як правило, у 50% відправників адреса місця розвантаження не співпадає з адресою вантажоодержувача. Це пов’язано з тим, що вантаж іде відразу на філію, склад чи магазин. У даному випадку перевізнику необхідно мати номер телефону місця розвантаження, а якщо одержувач і місце розвантаження знаходяться в різних містах, то відразу ж у відправника вантажу уточнити маршрут руху, з’ясувавши, чи необхідно заїжджати до вантажоодержувача або відразу їхати за адресою місця розвантаження. У пункті 4 вказуються місце та дата навантаження вантажу. Пункт 5 містить перелік документів, що додаються.
До них відносяться:
- Рахунок-фактура (invoice);
- Відвантажувальна специфікація;
- Сертифікат якості, якщо вантажі мають промислове походження;
- Ветеринарний сертифікат, якщо вантажі мають тваринне походження;
- Карантинний сертифікат, якщо вантажі мають рослинне походження;
- Сертифікат про походження (certificate of origin);
- Акт завантаження;
- Опис цих документів наведено у параграфах 2 — 8.
До пункту 6 відносяться знаки та номери, що позначають клас, підклас небезпечних вантажів, що перевозяться, що класифікуються за Конвенцією ДОПНВ. Особливості перевезення небезпечних вантажів розглянуто у параграфі 2.
Пункт 7 містить кількість місць вантажу. Як правило, до 90% всіх вантажів, що перевозяться автомобілями, знаходяться на піддонах і для перевізника найбільш прийнятним є, якщо в пункті 7 буде вказано кількість піддонів. Це число легко перевірити, визначивши кількість рядів піддонів і помноживши на два (у вантажному відділенні в ряд стає два піддони).
У пункті 8 вказується рід упаковки вантажу (коробки картонні, ящики дерев’яні, бочки металеві або пластмасові, мішки полотняні або поліетиленові тощо).
Найменування вантажу зазначається у пункті 9.
У пункті 10 зазначається код вантажу за класифікацією.
У пункті 11 вказується вага брутто у кілограмах, тобто вага вантажу з упаковкою, а в пункті 12 вказується об’єм, який займає вантаж, у кубічних метрах.
Пункт 13 — вказівки відправника (митна та інша обробка), у цьому пункті містяться реквізити контракту купівлі-продажу вантажу (номер та дата укладання контракту) і, якщо на вивезення товару потрібна ліцензія або дозвіл, зазначаються реквізити цих документів. На полі пункту 13 зображено конверт. Який сенс цього зображення? Справа в тому, що по одному примірнику контракту купівлі-продажу товару, ліцензії або дозволу на вивезення товару з країни має бути надано на митниці, де відбуватиметься митне оформлення вантажу.
Зображення конверта має нагадати вантажовідправнику та перевізнику, що зазначені документи повинні бути на митниці, і якщо вони чомусь не відправлені, вантажовідправник передасть їх у конверті через перевізника. У нижній частині пункту 13 вказано оголошену вартість вантажу. Відповідно до статті 23 (пункт 3) Конвенції КДПВ встановлено межу відповідальності перевізника, що обмежує суму відшкодування в межах $12 за один кілограм недостатньої ваги брутто (8,33×1,46=$12,16). Однак пунктом 6 статті 23 передбачено, що більш значне за своїм розміром відшкодування може вимагатися з перевізника у тому випадку, якщо відповідно до статей 24 та 26 було оголошено вартість вантажу.
У разі оголошення вартості вантажу, що перевищує межу, зазначену в пункті 3 статті 23, оголошена вартість замінює цю межу. Конвенцією передбачено, що за оголошенні вартості вантажу, що перевищує межу відповідальності, перевізнику належить додатковий фрахт на оплату конвою супроводу.
У пункті 14 вказується державний номер напівпричепа або контейнера у разі їх вивезення з-за кордону після тимчасового перебування там. Наприклад, якщо з якихось обставин напівпричіп тимчасово залишили за кордоном (ремонт у зв’язку з ДТП або після діагностичного контролю), то при вивезенні його в країну реєстрації в пункті 14 CMR записується державний номер.
*Оформляється у трьох примірниках: для відправника, перевізника та одержувача.
*Підписується документ відправником та перевізником.
Декларація EX-1
Декларація для товарів, які виготовлені в країнах ЄС та експортуються за межі Євросоюзу. EX-1 дозволяє уникнути сплати місцевого ПДВ. Оформляється документ представниками перевізника чи виробника (постачальника), які мають відповідну ліцензію. Погашується декларація EX-1 під час перетину кордонів Євросоюзу.
Декларація T1
Декларація для супроводу в EC вантажів не є європейським походженням. Оформляється уповноваженими представниками постачальника чи перевізника на митних складах, на кордоні ЄС, якщо вантаж ввозиться суходолом, а під час транспортування авіатранспортом може оформлятися прямо на борту судна.
Система TIR (Transports International Routiers, “Міжнародні дорожні перевезення”)
Головна мета системи TIR — спростити перевізникам перетин державних кордонів, а митним органам країн, де прийнята система, дати прозорі правила роботи з транзитними вантажами. Працює TIR у понад 50 країнах світу. А митні органи цих країн уповноважили працювати за цією системою понад 4000 перевізників.
Правила роботи системи:
- вантажі під час перевезення опечатані та виключений будь-який доступ до них (опломбування, спеціальні контейнери);
- вантаж супроводжується книжкою МДП (Міжнародні дорожні перевезення).
Книга МДП (Carnet TIR) — документ, який супроводжує вантаж під час перевезення між митницями одержувача та відправника. Оформляється документ уповноваженими організаціями (в Україні це асоціація автомобільних перевізників) та має вигляд книжки з 4-14 аркушами. Перший лист невідривний, а внутрішні відриваються при проходженні чергової митниці.
ТIR САRNЕТ — це міжнародний митний документ, що дає право перевозити вантажі через кордони держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів або контейнерах зі спрощенням митного очищення. Документ покриває автомобільні та залізничні перевезення вантажів (що здійснюються в автофургонах, трейлерах, напівтрейлерах та контейнерах) між державами, які визнали «Митну конвенцію про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення (МДП)» 1959 р. та 1975 р. (див. 4). Усі автомобільні транспортні засоби повинні мати відповідні дозволи компетентних органів на їхнє використання. Оскільки видається компетентними органами держави.
Зараз все більше вантажів перевозиться із застосуванням TIR. Це прискорює терміни доставки та зменшує транспортні витрати.
Коносамент – накладна у морських перевезеннях.
Документ, що супроводжує вантаж під час морських перевезень.
Функції та призначення коносамента:
- підтверджує отримання перевізником вантажу та опис стану вантажу;
- служить товарно-транспортною накладною та товаророзпорядчим документом;
- підтверджує договір на перевезення вантажу.
Видається коносамент перевізником відправнику вантажу та свідчить про передачу вантажу до перевезення. Оформляється у трьох примірниках: для відправника, для перевізника та для одержувача. При цьому на одному з екземплярів проставляється друк «Оригінал», а на двох інших – «Копія». Примірник з печаткою «Оригінал» відправляється одержувачу і це дає можливість отримати вантаж.
Дані, що вносяться в коносамент:
- найменування транспортного засобу;
- дані про одержувача;
- дані про відправника;
- дані одержувача;
- дані про місце прийому та навантаження;
- призначення вантажу;
- час та місце видачі документа.
Airwaybill – Авіавантажна накладна.
Документ у авіаперевезеннях.
Авіанакладна не може бути товаророзпорядчим документом, а служить для підтвердження наявності договору перевезення та передачі вантажу перевізнику. З іншого боку, накладна може виконувати роль митної декларації.
Документ готується відправником вантажу (або його агентом) згідно з інвойсом у трьох примірниках:
1. Для перевізника. Підписується відправником та залишається у перевізника;
2. Для отримувача. Підписується відправником та перевізником та залишається у одержувача;
3. Для відправника. Доставляється відправнику вантажу та підтверджує доставку та прийняття вантажу одержувачем.
Дані, що вносяться в авіанакладну:
- пункти відправлення та прибуття;
- перелік документів, що додаються до накладної;
- цінність вантажу;
- сума платежу за перевезення;
- дата оформлення.
*Всю відповідальність за неточність даних в авіанакладній несе відправник
Види накладних:
MAWB: Виписується авіакомпанією та містить інформацію про агентів або відправника в країні відправлення та країні отримання вантажу.
HAWB: Виписується агентом та містить повну інформацію про відправника та одержувача на підставі доданого до вантажу інвойсу.
*Номер накладної завжди є унікальним, і за цим номером можна відстежити положення вантажу.