Звичайній перехожій людині може здаватися, що вона навряд скористається послугами логістичної компанії, тому що та здійснює перевезення вантажу у великій кількості. Але насправді це хибна думка. Адже компанія “Елай Логістик” займається транспортуванням як великих, так і малогабаритних вантажів. А це означає, що якщо вам потрібно перевезти, наприклад, особисті речі по місту або в іншу країну, ми зможемо надати вам цю послугу.

Про послугу

Малогабаритний вантаж – це вантаж, загальна вага якого не перевищує 500 кг. Однак ці цифри часто варіюються, оскільки все залежить і від габаритів вантажу, і від вантажопідйомності транспортного засобу.

У яких випадках може знадобитися перевезення малогабаритних вантажів

  • Переїзд в інше місто/країну;
  • Офісний переїзд;
  • Доставка товарів для невеликих підприємств;
  • Зміна місця проживання (наприклад, квартири);
  • Доставка будівельних матеріалів або побутової техніки та ін.

Чим зазвичай доставляють малогабаритні вантажі

Основна частина доставки малогабаритного вантажу здійснюється автомобілем. Серед його підвидів можемо виділити мікроавтобус та вантажне авто. Кожен має свої переваги. Для першого випадку – компактність та швидкість. А для другого – об'ємність. Але при цьому ми також не відкидаємо варіант доставки повітряним та морським транспортом.

Перевезення малогабаритного вантажу. Переваги послуги

При замовленні послуги "перевезення малогабаритного вантажу" в компанії "Елай Логістик" вас проконсультують, команда здійснить ретельну підготовку вантажу до перевезення та надасть гарантію.

Якщо виникне потреба, у нас є можливість запакувати ваш вантаж у картонні коробки, мішки або завернути в повітряно-бульбашкову плівку. Що стосується крихких вантажів, то для них передбачено додаткове упакування.

Incoterms 2010 (почав діяти з 01.01.2011 р.) – це комплекс міжнародних правил, які застосовуються у світовій торгівлі, і визнаються у всьому світі урядовими органами, юридичними компаніями та комерсантами. 

Сфера дії Інкотермс 2010 поширюється на права і обов'язки сторін за договором купівлі-продажу в частині поставки товарів.

Чим відрізняється Incoterms 2010 від попереднього – Incoterms 2000?

 У Інкотермс 2010 сформувались два нові положення – DAT і DAP, які можуть використовуватись, як мультимодальні. І при цьому скасували 4 терміни, які найменш використовувались на практиці: DAF, DES, DEQ і DDU.

*DAP – delivered at place (доставка до пункту), DAT – delivered at terminal (доставка до терміналу).

• DAT заміняє термін DEQ: товар надається покупцеві у нерозвантаженому вигляді із транспортного засобу, що прибув. 

• DAP заміняє відразу три терміни – DAF, DES и DDU.  Він означає, що продавець виконав свої обов'язки тоді, коли надав покупцю товар, який уже готовий до розвантаження у призначеному місці. 

По-новому визначаються витрати і ризики в умовах доставки FOB, CFR і CIF.

*FOB (франко-борт), CFR (вартість і фрахт) і CIF (вартість, страхування і фрахт).

Згідно з новим Інкотермс 2010, перехід ризиків встановлюється після повного відвантаження вантажу на борт судна.

Структура термінів Incoterms 2010. Визначення абревіатури E, F, C, D

Е – продавець має мінімальні зобов'язання, він обмежуються наданням товару в розпорядження покупця;

F – зобов'язання обмежуються відправкою товару покупцю, коли основна частина поставки не оплачена;

С – оплата основної частини перевезення здійснюється у повному обсязі. Обов'язки переходять, коли вантаж прибуває до терміналу;

D – витрати і ризики продавця максимальні. Зобов'язання переходять тоді, коли покупець отримав товар "на руки".

Варто зазначити, що всередині груп основні зобов'язання дещо різняться. Наприклад, в групі С (СIF і CIP) продавець має додатково застрахувати товар. У групі D (DDP) – повинен сплатити імпортні мита. А в групах F і D відмінності пов'язані з навантаженням/розвантаженням.

Incoterms 2010

Категорія E

Відвантаження

EXW

будь-які види
транспорту

EX Works (... named place).
Франко завод (... назва місця).
Перехід ризиків: У момент передачі товару на складі продавця.
Експортні митні формальності:
Відповідальність покупця.
Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця.

Категорія F

Основне перевезення не оплачено продавцем

FCA

будь-які види
транспорту

Free Carrier (...named place)
Франко перевізник (...назва місця)
Перехід ризиків: У момент передачі перевізнику на складі продавця
Експортні митні формальності: Відповідальність продавця
Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

FAS

морські і
внутрішні
водні
перевезення

Free Alongside Ship (... named port of shipment) Франко вздовж борту судна (... назва порту відвантаження)
Перехід ризиків: В момент розміщення товару вздовж борту судна
Експортні митні формальності: Відповідальність продавця
Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

FOB

морські і
внутрішні
водні
перевезення

Free On Board (... named port of shipment)

Франко борт (... назва порту відвантаження)

Перехід ризиків: З моменту повного навантаження на борт судна

Експортні митні формальності: Відповідальність продавця

Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

Категорія C

Основне перевезення оплачено продавцем

CFR

морські та
внутрішні
водні перевезення

Cost and Freight (... named port of destination)

Вартість та фрахт (... назва порту призначення)

Перехід ризиків: З моменту повного завантаження на борт судна

Експортні митні формальності: Відповідальність продавця

Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

CIF

морські та
внутрішні
водні перевезення

Cost, Insurance and Freight (...named port of destination)

Вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)

Перехід ризиків: З моменту повного завантаження на борт судна

Експортні митні формальності: Відповідальність продавця

Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

CIP

будь-які види

транспорту

Carriage and Insurance Paid Тo (... named place of destination)

Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (...назва місця призначення)

Перехід ризиків: У момент доставки/передачі перевізнику

Експортні митні формальності: Відповідальність продавця

Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

CPT

будь-які види

транспорту

Carriage Paid To (...named place of destination)

Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)

Перехід ризиків: У момент доставки/передачі перевізнику

Експортні митні формальності: Відповідальність продавця

Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

Категория D

Доставка

DAT

будь-які види

транспорту

new!
Delivered At Terminal (...named terminal of destination)
Постачання на терміналі (... назва терміналу)
Перехід ризиків: В момент доставки товару на термінал покупця
Експортні митні формальності: Відповідальність продавця
Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

DAP

будь-які види

транспорту

new!
Delivered At Piont (...named point of destination)
Постачання в пункті (... назва пункту)
Ризики: У момент доставки товару до пункту вказаного покупцем
Експортні митні формальності: Відповідальність продавця
Імпортні митні формальності: Відповідальність покупця

DDP

будь-які види

транспорту

Delivered Duty Paid (...named place of destination)
Постачання з оплатою мита (...назва місця призначення)
Перехід ризиків: У момент передачі товару у розпорядження покупця
Експортні митні формальності: Відповідальність продавця
Імпортні митні формальності: Відповідальність продавця

DDU

будь-які види

транспорту

Виключено з Інкотермс 2010
Delivered Duty Unpaid (... named place of destination)
Постачання без сплати мита (... назва місця призначення)

DAF

будь-які види

транспорту

Виключено з Інкотермс 2010
Delivered At Frontier (... named place)
Постачання до кордону (... назва місця поставки)

DEQ

морські та
внутрішні
водні перевезення
Виключено з Інкотермс 2010
Delivered Ex Quay (...named port of destination)
Постачання з пристані (... назва порту призначення)

DES

морські та
внутрішні
водні перевезення
Виключено з Інкотермс 2010
Delivered Ex Ship (... named port of destination)
Постачання з судна (... назва порту призначення)

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПІДПРИЄМЦЯМ ІЗ УКРАЇНИ ПРО ІНКОТЕРМС 2010

Коли починає діяти Інкотермс 2010?

Інкотермс 2010 (International Commercial Terms) була опублікована Міжнародною торговою палатою (International Chamber of Commerce) і широко застосовується у міжнародній торгівлі з 1 січня 2011 року поряд зі старими збірниками правил, серед яких найпопулярніші Інкотермс 1990 та Інко. В Україні складається особлива ситуація із набуттям чинності оновленої версії Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів.

Інкотермс в Україні – це прописані законом певні правила, які стануть у нашій країні обов'язковими (для органів державного регулювання та контролю) через 10 днів з моменту їх опублікування у газеті "Урядовий кур'єр". На сьогодні, згідно з Указои Президента України "Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94 N 567/94, обов'язковою є редакція 2000 року. Застосування нових правил Інкотермс 2010 у чинному законодавстві поки що не врегульоване і перекладу українською немає.

Як застосування Інкотермс 2010 при митному оформленні вантажів

Нові умови постачання (DAT та DAP) у Інкотермс 2010 вже з'явилися у Класифікаторі умов постачання, який застосовується при декларуванні товарів (наказ ДМСУ від 31.12.2010 N 1572). При цьому Державна митна служба України застерігає: "Умови постачання за кодами DAT та DAP до офіційного опублікування правил Інкотермс 2010 не можуть використовуватись при укладанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з права України...". Це означає, що використання Інкотермс 2010 залежить від права, яке застосовується до договору.

Правила, за якими визначається право, яке застосовується до зовнішньоторговельної угоди

У законі "Про зовнішньоекономічну діяльність" у статті 6 вказано, що потрібно застосовувати або право, що обране двома сторонами договору, або право країни продавця.

Варто зазначити, якщо зовнішньоекономічний договір був виведений з правового поля України, то можна опиратися на Інкотермс 2010 і вказувати нові коди поставки у митній декларації. 

Чи варто хвилюватися щодо Інкотермс 2010

Усе залежить від умов, які прописані у вашому контракті. Якщо у договорі ви опираєтесь на попередні версії Інкотермс або не використовуєте дані правила зовсім, то можете ігнорувати зміни, які набувають чинності.

У випадку, якщо ви все-таки посилаєтесь на Інкотермс, зверніть увагу на те, що з 01.01.2011 року будь-яке посилання на Інкотермс у контракті, який підписаний 1 січня або пізніше, означатиме посилання на Інкотермс 2010 (якщо, звичайно, сторони не домовляться по-іншому). Тож у такому випадку потрібно подумати, які поправки внести для відповідності договорів Інкотермс 2010.

Таким чином необхідно:

  • перевірити діючі контракти;
  • додати зміни з урахуванням Incoterms 2010;
  • зробити необхідні редагування у стандартному контракті, який буде використовуватися надалі.

Основні важливі зміни, про які потрібно знати

1. Зникли чотири терміни DAF, DES, DEQ та DDU і ввелися дві нові умови постачання DAP і DAT.
2. Створено два класи Інкотермс:

  • правила для будь-якого виду транспорту;
  • правила для морських та річкових перевезень (Інкотермс 2000 мав чотири класи).

3. Правила тепер діють як на міжнародні, так і на внутрішніх постачання.
4. Введено посилання на використання електронних записів.
5. Переглянуто страхове покриття з урахуванням правок, внесених до Institute Cargo Clauses (Інститут лондонських страховиків).
6. Чітко розподілені витрати на терміналі.

Для чого потрібні зміни в Інкотермс 2010?

Прийняття рішення про зниження кількості умов було зумовлено тим, що трейдери часто обирали неправильні або заплутані умови, які ведуть до суперечливих контрактів. Нові ж умови не залежать від обраного транспорту. При визначенні митної вартості товарів, які поставлені відповідно до нових умов, необхідно врахувати, що на умовах DAT у вартість товару входять витрати як на перевезення до узгодженого сторонами терміналу, так і на розвантаження на такому терміналі (без витрат на страхування).

На умовах DAP до фактурної вартості входить лише вартість перевезення до зазначеного сторонами місця без розвантаження та страхування. Визначення митної вартості товарів, що імпортуються, полегшується тим, що нові правила вводять зобов'язання обох сторін надавати всю необхідну інформацію на запит у випадках проведення митного імпортно-експортного очищення. Попередня версія Інкотермс не зобов'язувала до такого виду співпраці. 

Джерело: "Митна консультація"

1,5-тонник

  • Бортовий тентований, довга база;
  • Завантаження ззаду, бокова штора, верхній-зсувний дах.

Розміри:

  • Довжина: 4,3 м (існують подовжені варіанти до 4,5 м);
  • Ширина: 2,1 м;
  • Висота: 2,2 м.

"Газель"

Вантажний відсік автомобіля – тентований, у якого є можливість знімати тент. Машина може бути обладнана ременями для кріплення та додатковим спорядженням.

За основними споживчими якостями (тоннаж, обсяг, габаритні розміри) до автомобілів класу "Газель". Вантажні відсіки цих автомобілів можуть дещо відрізнятися за габаритними розмірами та, відповідно, обсягами.

Приблизні характеристики вантажного відсіку автомобілів класу "Газель":

  • Довжина: 2,8–3,2 м (існують подовжені варіанти до 4,5 м);
  • Ширина: 1,8–1,9 м;
  • Висота: 1,7–2 м;
  • Об'єм: 9–11 м3;
  • Вантажопідйомність: 1,5 – 1,7 тонни.

Автомобілі даного класу активно використовуються на внутрішньоміських та міжміських маршрутах малої та середньої дальності (500-700 км). Технічні характеристики дозволяють гарантувати середню швидкість (до 100 км/год.), а компонування кабіни передбачає місце для одного, двох пасажирів (експедиторів).

Тентований варіант вантажного відсіку передбачає можливість розтентуватися та отримати відкритий вантажний відсік. Автомобіль може бути обладнаний ременями кріплення та іншим додатковим обладнанням (ліфтом, жорсткими бортами).

 1,5–2 тонник. Мікроавтобус

За своїми основними споживчими якостями (тоннаж, обсяг, габаритні розміри) до автомобілів класу "Мікроавтобус" можна віднести різні моделі вітчизняних та імпортних вантажівок. Вантажні відсіки цих автомобілів можуть дещо відрізнятися за габаритними розмірами та, відповідно, обсягами.

Приблизні характеристики вантажного відсіку автомобілів класу "Мікроавтобус":

  • Довжина: 2,8–4 м (існують подовжені варіанти до 4,5 м);
  • Ширина: 1,42–1,87 м;
  • Висота: 1,7–2,2 м;
  • Об'єм: 9–17 м3;
  • Вантажопідйомність: 1,5–2 т.

Автомобілі даного класу активно використовуються на внутрішньоміських та міжміських маршрутах малої та середньої дальності (500-700 км). Технічні характеристики дозволяють гарантувати досить високу середню швидкість (до 120 км/год), а компонування кабіни передбачає місце для одного, двох пасажирів (експедиторів).

Вантажопідйомність: 3,5–7 тонн.

За своїми основними споживчими якостями (тоннаж, обсяг, габаритні розміри) до автомобілів класу 3,5–7 тонників можна віднести різні моделі вітчизняних та імпортних вантажівок. Вантажні відсіки цих автомобілів можуть трохи відрізнятися за габаритними розмірами і, відповідно, обсягами. Як із тентованим, так і з суцільнометалевим кузовом. Для тентів можливе верхнє, бокове, заднє навантаження.

Приблизні характеристики вантажного відсіку автомобілів класу 3,5–7-тонник:

  • Довжина: 3,5–7 м;
  • Ширина: 2–2,4 м;
  • Висота: 2,45–2,70 м;
  • Об'єм: 15–40 м3;
  • Вантажопідйомність: 3,5–7,5 тонн.

Даного класу автомобілі активно використовуються на внутрішньоміських та міжміських маршрутах (500-700 км). Часто використовують для перевезення особистих речей, переїздів.

10 тонн тентований

Клас можна розбити на кілька підкласів:

  • Автомобілі вантажопідйомністю до 5 тонн з об'ємом кузова близькому до об'єму 10 тонного автомобіля (36 м3)
  • Автомобілі вантажністю до 10 тонн з об'ємом кузова до 56 м3.
  • Автомобілі вантажопідйомністю до 15 тонн з об'ємним (50-60 м3) та довгим кузовом (до 8м).

Приблизні характеристики вантажного відсіку автомобіля вантажопідйомністю 10-15 тонн*:

  • Довжина: 5,0–8,0 м;
  • Ширина: 2,4–2,5 м;
  • Висота: 1,8–3,0 м;
  • Об'єм: 25–60 м3;
  • Вантажопідйомність: 5–15 тонн.

* Значний розкид у параметрах пояснюється великою кількістю варіантів вантажних відсіків.

Вантажівки даного класу активно використовуються у міжміських та міжнародних напрямках. Зазвичай кабіна обладнана спальним місцем та передбачає місце для експедитора. У стандартній комплектації машина комплектується ременями кріплення (до 6 штук). Вантажний відсік пристосований до різних варіантів навантаження/розвантаження (верх, бік). Імпортні моделі вантажівок можуть комплектуватися пневмопідвіскою, що істотно покращує плавність ходу і забезпечує кращу безпеку вантажу. Машини можуть бути обладнані ліфтом.

10 тонн термічний

До класу 10 тонних автомобілів з ізотермічним кузовом можна віднести різні автомобілі вітчизняного та імпортного виробництва.

Клас можна розбити на кілька підкласів:

  • Автомобілі вантажопідйомністю до 5 тонн з об'ємом кузова близькому до об'єму 10 тонного автомобіля (36 м3);
  • Автомобілі вантажністю до 10 тонн з об'ємом кузова до 56 м3;
  • Автомобілі вантажопідйомністю до 15 тонн з об'ємним (50-60 м3) та довгим кузовом (до 8м).

Приблизні характеристики вантажного відсіку автомобіля вантажопідйомністю 10–15 тонн *:

  • Довжина: 5,0–8,0 м;
  • Ширина: 2,4–2,5 м;
  • Висота: 1,8–3,0 м;
  • Об'єм: 25–60 м3;
  • Вантажопідйомність: 5–15 тонн.

* Значний розкид у параметрах пояснюється великою кількістю варіантів вантажних відсіків.

Відмінною особливістю вантажного відсіку типу "термофургон" є здатність зберігати протягом тривалого часу (10-20 годин) температуру, при якій відбувалося завантаження, за умови зовнішньої температури від -10С до +20С. Окрім того, на деяких моделях існує можливість підігріву вантажного відсіку, що дозволяє більш тривалий час і при нижчих зовнішніх температурах зберігати внутрішню температуру. Борти вантажного відсіку виготовлені з пінопласту обшитого жерстю. Двері вантажного відсіку обладнані ущільнювачем. Існують вентиляційні отвори. Зазвичай вантажний відсік обладнаний додатковими боковими дверима, що полегшують навантаження/вивантаження.

Імпортні моделі вантажівок можуть комплектуватися пневмопідвіскою, яка забезпечує плавність ходу і збільшує безпеку вантажу. Машини можуть бути обладнані ліфтом.

10 тонн з 20 футовим контейнером

За споживчими якостями автомобіль із встановленим 20 футовим морським контейнером близький до 10 тонного автомобіля з тентованим або ізотермічним кузовом.

Існують різні види морських 20 футових контейнерів. Типи, що найчастіше використовуються:

  • Звичайний 20 фут. контейнер;
  • 20 фут. термоконтейнер (аналогічний ізотермічному фургону);
  • 20 фут. рефконтейнер (ізотермічний фургон із вбудованою холодильною установкою);
  • 20 фут. контейнер із тентованим дахом;
  • 20 фут. майданчик із кріпильними стійками.

Всі типи морських контейнерів використовуються зазвичай для перевезення вантажів у змішаному сполученні (з використанням різних видів транспорту). Всі контейнери мають уніфіковані зовнішні габаритні розміри.

Існує категорія машин із встановленими на рамний майданчик контейнерами різних типів для постійного використання автомобільних перевезень.

Габаритні розміри 20 футового контейнера:

  • Довжина: 6,0 м;
  • Ширина: 2,4 м;
  • Висота: 2,4 м;
  • Об'єм: 34 м3;
  • Вантажопідйомність: 10–20 тонн (обмежена вантажопідйомністю автомобіля.

20-тонн з 40 футовим контейнером

За споживчими якостями автомобіль із встановленим 40 футовим морським контейнером близький до 20-тонного автомобіля з тентованим або ізотермічним кузовом (євротент).

Існують різні види морських 40 футових контейнерів. Типи, що найчастіше використовуються:

  • Звичайний 40 фут. контейнер;
  • 40 фут. термоконтейнер (аналогічний ізотермічному фургону);
  • 40 фут. рефконтейнер (ізотермічний фургон із вбудованою холодильною установкою);
  • 40 фут. контейнер із тентованим дахом;
  • 40 фут. майданчик з кріпильними стійками.

Всі типи морських контейнерів використовуються зазвичай для перевезення вантажів у змішаному сполученні (з використанням різних видів транспорту). Усі контейнери мають уніфіковані зовнішні габаритні розміри.

В Росії її існує категорія машин із встановленими на рамну площадку контейнерами різних типів для постійного використання в автомобільних перевезеннях.

Габаритні розміри 40 футового контейнера:

  • Довжина: 12,0 м;
  • Ширина: 2,4 м;
  • Висота: 2,4 м;
  • Об'єм: 68 м3;
  • Вантажопідйомність: 20–28 тонн.

20 тонн з ізотермічним напівпричепом

Ізотермічний напівпричіп об'ємом 82 м3 має схожі споживчі властивості з ізотермічними фургонами меншого розміру. Еталонними для цього типу напівпричепа можна вважати такі габаритні розміри:

Габаритні розміри ізотермічного напівпричепа об'ємом 82 м3:

  • Довжина: 13,6 м;
  • Ширина: 2,45 м;
  • Висота: 2,45 м;
  • Об'єм: 82 м3;
  • Вантажопідйомність: 20–25 тонн.

Існує велика кількість модифікацій напівпричепів, серед яких можна виділити ті, що найбільш часто зустрічаються: напівпричепи об'ємом 76–78 м3 – має меншу довжину (12,5–13 м) і напівпричепи мають стандартну або більшу довжину, ширину і висоту (13,6 м, 25 м, 27 м).

Основной споживчою характеристикою даного напівпричепа є обсяг або кількість палет, які можна завантажити.

Підвіска напівпричепів виконується в ресорному чи пневматичному варіанті. Пневматична підвіска гарантує автопоїзду плавний хід, що забезпечує збереження крихкого вантажу.

Відмінною особливістю вантажного відсіку типу "Термофургон" є здатність зберігати протягом тривалого часу (10-20 годин) температуру, при якій проводилося завантаження, за умови зовнішньої температури від -10С до +20С. Крім того, на деяких моделях існує можливість підігріву вантажного відсіку, що дозволяє більш тривалий час і при нижчих зовнішніх температурах зберігати внутрішню температуру. Борти вантажного відсіку виготовлені з пінопласту обшитого жерстю. Двері вантажного відсіку обладнані ущільнювачем. Існують вентиляційні отвори. Як правило, вантажний відсік обладнаний додатковими боковими дверима, що полегшують навантаження/вивантаження.

20 тонн рефрижератор

Рефрижераторний напівпричіп є вантажним напівпричіпом, температура в якому може змінюватися від мінусової (-7 – -12С) до плюсової (0–10С) незалежно від зовнішньої температури. Ця здатність вантажного відсіку забезпечується автономною холодильною установкою. Сучасні холодильні установки мають різні рівні захисту від аварійної зміни температури, що забезпечує збереження вантажу. Установки можуть мати можливість запису температурного режиму на спеціалізовані "болванки". Основна сфера застосування даних напівпричепів – перевезення продуктів, що швидко псуються, або вантажів, що потребують особливого температурного режиму.

Габаритні розміри напівпричепа рефрижераторного об'ємом 82 м3:

  • Довжина: 13,6 м;
  • Ширина: 2,45 м;
  • Висота: 2,45 м;
  • Об'єм: 82 м3;
  • Вантажопідйомність: 20–25 тонн.

Існує велика кількість модифікацій напівпричепів, серед яких можна виділити ті, що найчастіше зустрічаються: напівпричепи об'ємом 76–78 м3 – має меншу довжину (12,5–13 м) і напівпричепи, що мають стандартну або більшу довжину, ширину і висоту (13,6 м, 25 м, 27 м).

Основною споживчою характеристикою даного напівпричепа є обсяг або кількість палет, які можна завантажити.

Підвіска напівпричепів виконується в ресорному чи пневматичному варіанті. Пневматична підвіска гарантує автопоїзду плавний хід, що забезпечує збереження вантажу, що легко б'ється. 

Євротент

"Євротент" – умовне поняття, що позначає вантажний автомобіль з напівпричепом, який має габаритні розміри, близькі до зазначених характеристик. У єврофуру, як інакше називають євротент, вміщується по ширині поставлені впоперек 2 європіддони завдовжки 120 см кожен.

Габаритні розміри "Євротента":

  • Довжина: 13,6 м;
  • Ширина: 2,45 м;
  • Висота: 2,45 м;
  • Об'єм: 82 м3;
  • Вантажопідйомність: 20–22 тонни.

Існує велика кількість модифікацій напівпричепів, серед яких зустрічаються напівпричепи об'ємом 76-78 м3 з меншою довжиною (12,5–13 м) і напівпричепи, що мають стандартну або велику довжину, ширину і висоту (13,6–15 м; 2,5 м; 2,7 м)
Конструкція напівпричепа дозволяє прибирати тент і тим самим дає можливість проводити навантаження/вивантаження збоку або зверху. Крім того, напівпричіп без тенту дозволяє використовувати напівпричіп як відкритий майданчик із висотою бортів від 35 до 50 см.

Напівпричепи випускаються в багатьох модифікаціях, до яких входять напівпричепи з об'ємом від 76 до 78 кубічних метрів, але з невеликою довжиною – 12,5–13 м, і напівпричепи зі стандартною або великою довжиною, шириною та висотою. Наприклад, довжина напівпричепа – 13,6–15 м, ширина – 2,5 м, а висота – 2,7 м. Конструкція напівпричепа дозволяє прибирати тент, що дає можливість вивантажувати/завантажувати вантаж зверху або збоку. Окрім того, напівпричепи без тентів можна використовувати як відкриті майданчики з бортами, висота яких може досягати 35-50 см.

Класифікація вантажного транспорту за кількістю осей:

  • Двохосні;
  • Тривісні;
  • Чотирьохосні;
  • П'ятиосні та більше.

Класифікація вантажного транспорту за осьовими навантаженнями (на найбільш завантажену вісь):

  • до 6 тонн включно;
  • від 6 до 10 тонн.

Класифікація вантажного транспорту за колісною формулою:

  • 4Х2 – двовісний автомобіль з однією провідною віссю;
  • 4Х4 – двовісний автомобіль з обома провідними осями;
  • 6Х6 – тривісний автомобіль з усіма провідними осями;
  • 6Х4 – тривісний автомобіль із двома провідними осями.

Класифікація вантажного транспорту за обсягом

Тент 55 куб. м

РОЗМІРИ довжина   ширина   висота
внутрішні 9,84 м      2,42 м       2,32 м
ВАГА вантажопідйомність: 14–18 т
ОБСЯГ (вантажоємність): 55 куб. м

Тент 68 куб. м

РОЗМІРИ довжина  ширина  висота
внутрішні 12,26 м      2,42 м     2,32 м
зовнішні    12,5 м       2,55 м       4 м
ВАГА         7,5 т
вантажопідйомність 20–24 т
ОБСЯГ (вантажоємність) 68 куб. м

Тент 82 куб.

РОЗМІРИ      довжина    ширина    висота
внутрішні     13,6 м           2,45 м       2,45 м
ВАГА вантажопідйомність: 20–24 т.

Тент 85 куб. м

РОЗМІРИ довжина ширина висота
внутрішні 13,62 м    2,48 м    2,52 м
зовнішні   13,7 м         2,55 м  4,0 м
ВАГА вантажопідйомність: 20–24 т
ОБСЯГ (вантажоємність) 85 куб.м

Тент 90 куб. м

РОЗМІРИ довжина ширина висота
внутрішні 13,6 м       2,45 м    2,60 м
ВАГА вантажопідйомність: 20–24 т
ОБСЯГ (вантажоємність): 90 куб. м

JUMBO (Джамбо, юмбо)

Напівпричіп тентований з великою місткістю. Це досягається за рахунок спеціальної «Г»-подібної підлоги та зменшеного діаметра коліс напівпричепа.

  • Вантажопідйомність: до 24 тонн;
  • Корисний об'єм: 96 м. куб.

РОЗМІРИ довжина ширина висота
внутрішні 13,8 м      2,45 м     2,45-3,0 м
ВАГА вантажопідйомність: 20–24 т
ОБСЯГ (вантажоємність): 96 куб.м

110, 120, зчіпка – так називають вантажні автомобілі, що дозволяють перевезти максимальний обсяг (110, 120 кубів) вантажу по дорогах загального призначення без спеціальних дозволів. Цей автопоїзд (зчіпка), на відміну від єврофури, складається з автомобіля та причепа однакових або різних за обсягом та вантажопідйомністю, це залежить від конструктивних особливостей конкретного транспортного засобу. При цьому сумарні показники залишаються 120/110 куб./20т.

Тент 110 куб. м

РОЗМІРИ довжина    ширина висота
внутрішні п/пр 7,1 м  2,45 м    2,95 м
внутрішні причіп 8,0 м 2,45 м 3,0 м
ВАГА вантажопідйомність: 10–21 т
ОБСЯГ (вантажоємність) 110 куб. м

Тент 120 куб. м

РОЗМІРИ    довжина    ширина    висота
внутрішні п/пр 8,0 м    2,45 м       2,95 м
внутрішні причіп 8,0 м 2,45 м      3,0 м
ВАГА вантажопідйомність: 10–21 т
ОБСЯГ (вантажоємність) 120 куб. м

Класифікація вантажного транспорту за кількістю осей:

  • Двохосні;
  • Тривісні;
  • Чотирьохосні;
  • П'ятиосні та більше.

Бортові напівпричепи
Двохосний бортовий напівпричіп 9334-0000020-10

Двохосний бортовий напівпричіп 9334-24-10

Трьохосний напівпричіп бортовий з розсувними кониками

Standart

Mega

Автопоїзд

Фургон 

Класифікація вантажного транспорту за групами:

I група: бортові автомобілі
(Автомобілі-фургони загального призначення)

ІІ група: спеціалізовані
(самоскиди, фургони, рефрижератори, контейнеровози, сідельні тягачі з напівпричепами, баластові тягачі з причепами)

ІІІ група (умовно): автомобілі-цистерни

Класифікація вантажного транспорту за складом:

  • Одиночний транспортний засіб;
  • Автопоїзд у складі;
  • Автомобіль-причіп;
  • Автомобіль-напівпричіп.

Класифікація вантажного транспорту за типом двигуна:

  • Бензинові;
  • Дизельні.

Класифікація вантажного транспорту за вантажопідйомністю:

  • Малий;
  • Середній;
  • Великий;
  • Від 1,5 до 16 тонн;
  • Понад 16 тонн.

Бортовий напівпричіп тентований (тент-напівпричіп)

Найпоширеніший тип вантажного автотранспорту. Придатний для перевезення більшості видів вантажів. Знімний тент напівпричепа дозволяє робити завантаження зверху, збоку та ззаду.

  • Вантажопідйомність: від 20 до 25 тонн;
  • Корисний об'єм: від 60 до 92 кубічних метрів.

Більшість товарів розрахована на постачання партіями під машину "Євростандарт": тент 20 тонн 82 м. куб 32 європалети.

Напівпричіп тентований типу "jumbo"

Напівпричіп тентований з більшою місткістю. Це досягається за рахунок спеціальної "Г"-подібної підлоги та зменшеного діаметра коліс напівпричепа.

  • Вантажопідйомність: до 20–24 тонн;
  • Корисний об'єм: 96 м. куб;
  • Місткість 33 європалети;
  • Тент авто – зчіпка.

Являє собою тентований автомобіль + тентований причіп.
Основна перевага – великий корисний обсяг. Недолік: не придатний для перевезення довгомірних вантажів.

  • Вантажопідйомність зазвичай 16 до 20 тонн;
  • Корисний об'єм: від 100 до 120 м. куб;
  • Місткість: до 33-36 європалет.

Рефрижератор

Напівпричіп-холодильник. Використовується, як правило, для перевезення продуктів харчування та товарів, що вимагають дотримання температурного режиму в процесі перевезення. Зазвичай, рефрижератори можуть підтримувати задану температуру від +12°С до - 20°С.

  • Вантажопідйомність складає від 12 до 22 тонн;
  • Корисний об'єм: від 60 до 92 м3;
  • Експлуатація рефрижераторів дорожча за звичайні типи машин на 10–30%, це пов'язано з безперервною роботою холодильника.

Ізотерм 

Буває напівпричіп, автозчеплення та одиночний. Як правило, застосовують для перевезення продуктів харчування. Може утримувати певну температуру тривалий час, але не має свого холодильного агрегату.

  • Вантажопідйомність: від 3 до 25 тонн;
  • Корисний об'єм: від 32 до 92 м3.

Лісовоз

Застосовується для перевезення вантажів, стійких до зовнішніх впливів, використовується переважно для перевезення лісу.

  • Вантажопідйомність: від 3 до 25 тонн.

Відкрита платформа – Контейнеровоз

Застосовується для перевезення вантажів, стійких до зовнішніх впливів, таких як контейнери, бетонні блоки, перекриття, будівельні конструкції та інше. Може використовуватися для перевезення негабаритних вантажів.

  • Вантажопідйомність: 15–25 тонн.

Платформа для перевезення негабаритних вантажів

Застосовується для перевезення негабаритних вантажів автомобільним транспортом. Вантажопідйомність таких платформ може досягати 83 тонни, спеціальна конструкція платформ дозволяє перевозити високі вантажі, а так звані телескопічні платформи дозволяють розкладати причіп у довжину до 29 метрів, це дозволяє перевозити довгомірні товари.

Автовоз

Призначений для перевезення легкових автомобілів. Являє собою дворівневу платформу, на яку розміщуються автомобілі.

  • Вантажопідйомність: до 15 тонн.

Місткість безпосередньо залежить від довжини причепа і автомобілів, що перевозяться. У середньому на автовоз поміщається 8–10 автомобілів.

Автоцистерна

Застосовується для перевезення харчових та не харчових рідких продуктів.

  • Вантажопідйомність: 12–24 тонни;
  • Корисний об'єм: 6–40 м3.

Імпорт – це митний режим, під час якого здійснюється ввезення товарів на територію України для внутрішнього використання. Згідно з ним товари можуть знаходитись у країні без строкових і митних обмежень.

Імпортні операції регулюють:

  • національне законодавство;
  • політико-правове обмеження;
  • митний тариф;
  • система ліцензування;
  • інші нетарифні заходи зовнішньоекономічного регулювання.

При імпорті товарів потрібно:

  • надати на митниці документи, які засвідчують підстави та умови ввезення товарів;
  • сплатити податки та збори, якими оподатковуються товари під час ввезення в Україну;
  • виконувати вимоги, які передбачені законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Щоб оформити товари і транспортні засоби під час імпорту, треба такі документи:

  1. Платіжне доручення щодо оплати митних платежів
    розрахунковий рахунок № 37349210000026, УДК ​​у м. Києві МФО 820019
    Одержувач – Київська регіональна митниця. ЄДРПОУ 00137331
    Призначення платежу – Митні платежі згідно з тарифами. Без НДС.
  2. Платіжне доручення, яке підтверджує оплату послуг митного терміналу.
  3. Договір, специфікація, додаткова угода.
  4. Оригінали інвойсу.
  5. Сертифікат походження (СТ-1, якщо вироблено у країнах СНД, форма А тощо).
  6. Картка акредитації при митниці.
  7. Довідка про декларування валютних цінностей.
  8. Книга МДП.
  9. Транспортна накладна CMR (AWB, накладна залізниці, коносамент)
  10. Експортна декларація країни відправлення.
  11. За потреби – дозвільні документи: сертифікат якості, санітарно-епідеміологічний висновок, реєстрація МОЗ, Держстандарт тощо.
  12. Документи, що підтверджують вартість та код товару (прайс-листи, каталоги, технічний опис, попередні висновки щодо вартості та коду товарів тощо).
  13. Платіжне доручення за карантинний огляд, завірене у МіськДержКарантині.
  14. Якщо до митного оформлення будуть залучені брокерські організації, потрібен договір на декларування товарів.
  15. Договір на утилізацію тари та упаковки з компанією, що має відповідну ліцензію, та платіжне доручення про передоплату.

Експорт – це поняття, яке застосовується у міжнародній торгівлі під час продажу товарів/послуг іншій країні. Тобто це митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території. При експорті вивіз здійснюється без зобов’язання повернення.

Якщо товари експортуються, то вони повинні бути вивезені за межі митної території в тому ж стані, в якому були на день прийняття митної декларації, окрім змін стану товарів унаслідок природного зношування або втрати за нормальних умов транспортування та зберігання.

Згідно з податковим законодавством товари під час експорту звільняються від податків, крім експортних мит та акцизів, або сплачені суми податків підлягають поверненню. При вивезенні товарів за межі України передбачається надання митному органу відповідних документів, які засвідчують підстави та умови експорту, сплату податків та зборів, встановлених на експорт товарів, дотримання експортером вимог відповідно до закону.

Документи для оформлення товарів і транспортних засобів під час експорту:

  • Платіжне доручення щодо оплати митних платежів
    розрахунковий рахунок № 37349210000026, УДК ​​у м. Києві МФО 820019
    Отримувач – Київська регіональна митниця. ЄДРПОУ 00137331
    Призначення платежу – Митні платежі згідно з тарифами. Без ПДВ (Під час оформлення з виїздом інспектора за зону митного контролю або при оформленні товарів, що оподатковуються експортним митом);
  • Платіжне доручення, що підтверджує оплату за послуги за митний термінал;
  • Необхідні дозвільні документи (сертифікати якості, фітосанітарний, екологічний сертифікат, висновок експерта гемолога тощо);
  • Договір, специфікація, додаткова угода;
  • Оригінали інвойсу;
  • Сертифікат походження (СТ-1, якщо вироблено в Україні);
  • Картка акредитації (обліку) у митному органі;
  • Довідка щодо декларування валютних цінностей;
  • Книга МДП;
  • Транспортна накладна CMR (AWB, залізнична накладна, коносамент);
  • Паспорт водія;
  • Свідоцтво про право міжнародних перевезень під митним забезпеченням;
  • Технічний паспорт транспортного засобу;
  • За умови залучення до митного оформлення брокерських організацій потрібний договір на декларування товарів.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ПРИ ЕКСПОРТІ (УКРАЇНА)

Під час оформлення товарів на експорт на митниці надаються:

  • Облікова картка підприємства;
  • Транспортні документи в залежності від виду перевезень (накладна з/д, авіанакладна, автомобільна накладна або CMR, коносамент);
  • Комерційні документи – рахунок-фактура, invoice, proforma, rechnung чи інший;
  • Пакувальний лист;
  • Контракт зовнішньоекономічний та необхідні доповнення до нього;
  • За наявності – посередницькі договори;
  • Довідка щодо декларування валютних цінностей на поточний квартал;
  • Технічна документація на товар (описи, креслення, схеми та ін. Залежно від виду товару);
  • Залежно від коду товару роздільні документи контролюючих органів (ліцензії, дозволу, укладання та інші);
  • Сертифікат походження;
  • Сертифікати якості;
  • Сертифікати відповідності;
  • Договір купівлі товару (або калькуляція собівартості для виробника);
  • Податкові накладні;
  • Товарні накладні.

Перелік документів під час експорту металопродукції:

  • Облікова картка підприємства;
  • Транспортні документи в залежності від виду перевезень (автомобільна накладна або CMR, коносамент);
  • Комерційні документи – рахунок-фактура, invoice, proforma, rechnung чи інший;
  • Пакувальний лист;
  • Контракт зовнішньоекономічний та необхідні доповнення до нього;
  • За наявності – посередницькі договори;
  • Довідка щодо декларування валютних цінностей на поточний квартал;
  • Технічна документація на товар (описи, креслення, схеми та ін. Залежно від виду товару);
  • Залежно від коду товару роздільні документи контролюючих органів (ліцензії, дозволи, висновки та інші);
  • Сертифікат походження;
  • Сертифікати якості;
  • Сертифікати відповідності;
  • Договір купівлі товару (або калькуляція собівартості для виробника);
  • Податкові накладні;
  • Товарні накладні.

Зразковий перелік документів для експорту лісоматеріалів автомобілем:

  • Картка акредитації підприємства у митниці;
  • Довідка про відсутність валютних цінностей там;
  • Зовнішньо-економічний контракт:
  • Умови постачання товарів – DAF, CIP, EXW тощо;
  • Сума та валюта контракту;
  • Умови оплати – передоплата або з відстроченням платежу;
  • Порядок оплати – переведення на р/рахунок, акредитив тощо;
  • Валюта платежу – USD, ЄВРО, рос. рублі тощо;
  • Посилання на додатки (специфікації), якщо договір укладено на більшу суму, ніж сума даної поставки товару;
  • Терміни постачання товару;
  • ТIR САRNЕТ (для експорту до Західної Європи, Росії, Балтії) митна ліцензія — єдиний транзитний документ, який знижує ризик неправильного оформлення документів та подання митній владі.

Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR

CMR супроводжує договір на міжнародне перевезення вантажу автотранспортом. Для використання накладної достатньо, щоб хоча б в одній із країн, між якими здійснюється доставка, було прийнято Конвенцію про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПН).

Порядок заповнення:

Графа 1. Вказується фірма – відправник, її повна адреса, країна, місто, індекс, вулиця, номер будинку. Якщо товар вирушає до Росії за дорученням контрактоутримувача третьою фірмою, то вказується назва цієї фірми і робиться приписка: «за дорученням». Наприклад: «фірма "В" (відправник) за дорученням» фірми "А" (контрактоутримувач).

Графа 2. Вказується найменування фірми-одержувача, її повну адресу, країна, місто, індекс, вулиця, номер будинку.

Графа 3. Адреса місця остаточного розвантаження товару (склад фірми – одержувача).

Графа 4. Адреса місця завантаження товару та дата завантаження.

Графа 5. Вписуються номери інвойсів (рахунків – фактур, рахунків – проформ), номер книжки МДП (TIR), якщо є номери сертифікатів (ветеринарного, фітосанітарного, відповідності тощо).

Графа 6. 7. 8. 9.10. 11. 12. Вказуються кількість місць, рід упаковки, найменування продуктів, коди ТН ЗЕД, вага брутто.

Графа 13. Важлива графа. Зазначається митний орган отримувача (митниця, митний пост та код митного посту), склад тимчасового зберігання або митний склад, його адреса та номер ліцензії (бажано з датою закінчення терміну дії ліцензії).

Графа 15. Вказуються умови постачання щодо «Інкотермс 2010».

Графа 21. Дата заповнення БМR.

Графа 16, 17. Вказується найменування перевізника, його адресу. У цій графі перевізник ставить свій друк.

Графа 20. Для позначок отримувача. Дата отримання вантажу, його друк.

Графа 25, 26. Реєстраційні номери тягача та причепа.

Коментар до заповнення:

У пункті 1 зазначаються реквізити відправника вантажу (найменування, адреса, країна). Крім цих даних, перевізник зобов'язаний записати номер телефону та прізвище контактної особи відправника вантажу на випадок, якщо виникнуть будь-які питання в процесі перевезення (на митниці, у вантажоодержувача). Пункт 2 містить реквізити вантажоодержувача (найменування, адреса, країна). Необхідно також мати номер телефону вантажоодержувача для вирішення питань на митниці при в'їзді в країну, для пошуку офісу одержувача у разі поганого володіння національною мовою одержувача. У пункті 3 вказується адреса місця розвантаження. Якщо адреса місця розвантаження збігається з адресою одержувача, то у перевізника не повинно виникати особливих питань. Але, як правило, у 50% відправників адреса місця розвантаження не співпадає з адресою вантажоодержувача. Це з тим, що вантаж іде відразу на філію, склад чи магазин. У даному випадку перевізнику необхідно мати номер телефону місця розвантаження, а якщо одержувач і місце розвантаження знаходяться в різних містах, то відразу ж у відправника вантажу уточнити маршрут руху, з'ясувавши, чи необхідно заїжджати до вантажоодержувача або відразу їхати за адресою місця розвантаження. У пункті 4 вказуються місце та дата навантаження вантажу. Пункт 5 містить перелік документів, що додаються.

До них відносяться:

  • Рахунок-фактура (invoice);
  • Відвантажувальна специфікація;
  • Сертифікат якості, якщо вантажі мають промислове походження;
  • Ветеринарний сертифікат, якщо вантажі мають тваринне походження;
  • Карантинний сертифікат, якщо вантажі мають рослинне походження;
  • Сертифікат про походження (certificate of origin);
  • Акт завантаження;
  • Опис цих документів наведено у параграфах 2 — 8.

До пункту 6 заносяться знаки та номери, що позначають клас, підклас небезпечних вантажів, що перевозяться, що класифікуються за Конвенцією ДОПНВ. Особливості перевезення небезпечних вантажів розглянуто у параграфі 2.

Пункт 7 містить кількість місць вантажу. Як правило, до 90% всіх вантажів, що перевозяться автомобілями, знаходяться на піддонах і для перевізника найбільш прийнятним є, якщо в пункті 7 буде вказано кількість піддонів. Це число легко перевірити, визначивши кількість рядів піддонів і помноживши на два (у вантажному відділенні в ряд стає два піддони).

У пункті 8 вказується рід упаковки вантажу (коробки картонні, ящики дерев'яні, бочки металеві або пластмасові, мішки полотняні або поліетиленові тощо).

Найменування вантажу зазначається у пункті 9.

У пункті 10 зазначається код вантажу за класифікацією.

У пункті 11 вказується вага брутто у кілограмах, тобто вага вантажу з упаковкою, а в пункті 12 вказується об'єм, який займає вантаж, у кубічних метрах.

Пункт 13 — вказівки відправника (митна та інша обробка), у цьому пункті містяться реквізити контракту купівлі-продажу вантажу (номер та дата укладання контракту) і, якщо на вивезення товару потрібна ліцензія або дозвіл, зазначаються реквізити цих документів. На полі пункту 13 зображено конверт. Який сенс цього зображення? Справа в тому, що по одному примірнику контракту купівлі-продажу товару, ліцензії або дозволу на вивезення товару з країни має бути надано на митниці, де відбуватиметься митне оформлення вантажу.

Зображення конверта має нагадати вантажовідправнику та перевізнику, що зазначені документи повинні бути на митниці, і якщо вони чомусь не відправлені, вантажовідправник передасть їх у конверті через перевізника. У нижній частині пункту 13 вказано оголошену вартість вантажу. Відповідно до статті 23 (пункт 3) Конвенції КДПВ встановлено межу відповідальності перевізника, що обмежує суму відшкодування в межах $12 за один кілограм недостатньої ваги брутто (8,33×1,46=$12,16). Однак пунктом 6 статті 23 передбачено, що більш значне за своїм розміром відшкодування може вимагатися з перевізника у тому випадку, якщо відповідно до статей 24 та 26 було оголошено вартість вантажу.

У разі оголошення вартості вантажу, що перевищує межу, зазначену в пункті 3 статті 23, оголошена вартість замінює цю межу. Конвенцією передбачено, що за оголошенні вартості вантажу, що перевищує межу відповідальності, перевізнику належить додатковий фрахт на оплату конвою супроводу.

У пункті 14 вказується державний номер напівпричепа або контейнера у разі їх вивезення з-за кордону після тимчасового перебування там. Наприклад, якщо з якихось обставин напівпричіп тимчасово залишили за кордоном (ремонт у зв'язку з ДТП або після діагностичного контролю), то при вивезенні його в країну реєстрації в пункті 14 CMR записується державний номер.

*Оформляється у трьох примірниках: для відправника, перевізника та одержувача.

*Підписується документ відправником та перевізником.

Декларація EX-1

Декларація для товарів, які виготовлені в країнах ЄС та експортуються за межі Євросоюзу. EX-1 дозволяє уникнути сплати місцевого ПДВ. Оформляється документ представниками перевізника чи виробника (постачальника), які мають відповідну ліцензію. Погашується декларація EX-1 під час перетину кордонів Євросоюзу.

Декларація T1

Декларація для супроводу в EC вантажів не є європейським походженням. Оформляється уповноваженими представниками постачальника чи перевізника на митних складах, на кордоні ЄС, якщо вантаж ввозиться суходолом, а під час транспортування авіатранспортом може оформлятися прямо на борту судна.

Система TIR (Transports International Routiers, "Міжнародні дорожні перевезення")

Головна мета системи TIR — спростити перевізникам перетин державних кордонів, а митним органам країн, де прийнята система, дати прозорі правила роботи з транзитними вантажами. Працює TIR у понад 50 країнах світу. А митні органи цих країн уповноважили працювати за цією системою понад 4000 перевізників.

Правила роботи системи:

  • вантажі під час перевезення опечатані та виключений будь-який доступ до них (опломбування, спеціальні контейнери);
  • вантаж супроводжується книжкою МДП (Міжнародні дорожні перевезення).

Книга МДП (Carnet TIR) — документ, який супроводжує вантаж під час перевезення між митницями одержувача та відправника. Оформляється документ уповноваженими організаціями (в Україні це асоціація автомобільних перевізників) та має вигляд книжки з 4-14 аркушами. Перший лист невідривний, а внутрішні відриваються при проходженні чергової митниці.

ТIR САRNЕТ — це міжнародний митний документ, що дає право перевозити вантажі через кордони держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів або контейнерах зі спрощенням митного очищення. Документ покриває автомобільні та залізничні перевезення вантажів (що здійснюються в автофургонах, трейлерах, напівтрейлерах та контейнерах) між державами, які визнали «Митну конвенцію про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення (МДП)» 1959 р. та 1975 р. (див. 4). Усі автомобільні транспортні засоби повинні мати відповідні дозволи компетентних органів на їхнє використання. Оскільки видається компетентними органами держави.

Зараз все більше вантажів перевозиться із застосуванням TIR. Це прискорює терміни доставки та зменшує транспортні витрати.

Коносамент – накладна у морських перевезеннях.
Документ, що супроводжує вантаж під час морських перевезень.

Функції та призначення коносамента:

  • підтверджує отримання перевізником вантажу та опис стану вантажу;
  • служить товарно-транспортною накладною та товаророзпорядчим документом;
  • підтверджує договір на перевезення вантажу.

Видається коносамент перевізником відправнику вантажу та свідчить про передачу вантажу до перевезення. Оформляється у трьох примірниках: для відправника, для перевізника та для одержувача. При цьому на одному з екземплярів проставляється друк «Оригінал», а на двох інших – «Копія». Примірник з печаткою «Оригінал» відправляється одержувачу і це дає можливість отримати вантаж.

Дані, що вносяться в коносамент:

  • найменування транспортного засобу;
  • дані про одержувача;
  • дані про відправника;
  • дані одержувача;
  • дані про місце прийому та навантаження;
  • призначення вантажу;
  • час та місце видачі документа.

Airwaybill – Авіавантажна накладна.

Документ у авіаперевезеннях.

Авіанакладна не може бути товаророзпорядчим документом, а служить для підтвердження наявності договору перевезення та передачі вантажу перевізнику. З іншого боку, накладна може виконувати роль митної декларації.

Документ готується відправником вантажу (або його агентом) згідно з інвойсом у трьох примірниках:

1. Для перевізника. Підписується відправником та залишається у перевізника;
2. Для отримувача. Підписується відправником та перевізником та залишається у одержувача;
3. Для відправника. Доставляється відправнику вантажу та підтверджує доставку та прийняття вантажу одержувачем.

Дані, що вносяться в авіанакладну:

  • пункти відправлення та прибуття;
  • перелік документів, що додаються до накладної;
  • цінність вантажу;
  • сума платежу за перевезення;
  • дата оформлення.

*Всю відповідальність за неточність даних в авіанакладній несе відправник

Види накладних:

MAWB: Виписується авіакомпанією та містить інформацію про агентів або відправника в країні відправлення та країні отримання вантажу.
HAWB: Виписується агентом та містить повну інформацію про відправника та одержувача на підставі доданого до вантажу інвойсу.

*Номер накладної завжди є унікальним, і за цим номером можна відстежити положення вантажу.

ADR (фр. Accord Dangereuses Route) – європейська угода про міжнародні перевезення небезпечних вантажів. 

Небезпечний вантаж — це речовини, які під час транспортування створюють ризик шкоди здоров'ю, життю людей та/або навколишньому середовищу. Перевезення небезпечних вантажів, окрім ADR, регулюється відповідно до Тимчасової інструкції «Про перевезення небезпечних вантажів автотранспортом» Міністерства сполучення.

Угода ADR діє на території всіх країн ЄС, а також у Казахстані, Азербайджані, Марокко, в Росії (аналогічна назва ДОПІГ). 

Небезпечні вантажі за характером та ступенем небезпеки: класифікація

Клас 1 – вибухові матеріали, які можуть вибухнути або загорітися. І пристрої, які містять вибухові речовини та засоби підривання, призначені для виробництва піротехнічного ефекту;

Підкласи

1.1 – піротехнічні, вибухові речовини/вироби з небезпекою масового вибуху (миттєве охоплення всього вантажу);
1.2 – піротехнічні, вибухові речовини/вироби, які не вибухають масою;
1.3 – піротехнічні, вибухові речовини/вироби, які мають небезпеку загоряння з незначною вибуховою дією або без неї;
1.4 – піротехнічні, вибухові речовини/вироби, які несуть незначну небезпеку вибуху під час транспортування тільки у разі ініціювання або запалення, що не руйнують пристрої та упаковки;
1.5 – вибухові речовини з небезпекою масового вибуху, які настільки нечутливі, що під час транспортування ініціювання або перехід від горіння до детонації малоймовірні;
1.6 – вироби, які містять нечутливі до детонації речовини та характеризуються низькою ймовірністю випадкового ініціювання;

*Вибухові суміші газів, пари та пилу не розглядаються як вибухові речовини.

Клас 2 – стислі, зріджені охолодженням і розчинені під тиском гази, які відповідають бодай однй із цих умов:

  • абсолютний тиск пари при температурі 50°С дорівнює або вище 3 кгс/см2 (300 КПа);
  • критична температура нижче 50°С.

За фізичним станом гази поділяються на:

  • Стислі. Критична температура нижче -10°С;
  • Скраплені. Критична температура дорівнює або вище -10°С, але не нижче 70°С;
  • Скраплені. Критична температура яких дорівнює або вище 70°С;
  • Розчинені під тиском;
  • Скраплені переохолодженням;
  • Аерозолі та стислі гази, які попадають під дію спеціальних приписів.

Підкласи

2.1 – незаймисті гази;

2.2 – незаймисті отруйні гази;

2.3 – легкозаймисті гази;

2.4 – легкозаймисті отруйні гази;

2.5 – хімічно нестійкі;

2.6 – хімічно нестійкі отруйні.

Клас 3 – легкозаймисті рідини, суміші рідин, а також рідини, що містять тверді речовини в розчині або суспензії, які виділяють легкозаймисті пари з температурою спалаху у закритому тиглі 61°С і нижче.

3.1 – легкозаймисті рідини з низькою температурою спалаху та рідини з температурою спалаху в закритому тиглі нижче -18°С або мають температуру спалаху в поєднанні з іншими небезпечними властивостями, крім легкозаймистості;

3.2 – легкозаймисті рідини з середньою температурою спалаху – рідини з температурою спалаху в закритому тиглі від -18 до +23°С;

3.3 – легкозаймисті рідини з високою температурою спалаху – рідини з температурою спалаху від 23 до 61°С включно в закритому тиглі.

Клас 4 – легкозаймисті речовини і матеріали, окрім тих, що класифіковані, як вибухові, які здатні під час перевезення спалахувати від зовнішніх джерел займання внаслідок тертя, поглинання вологи, мимовільних хімічних перетворень, а також при нагріванні.

4.1 – легкозаймисті тверді речовини, що можуть спалахувати від короткочасного впливу зовнішніх джерел займання (іскри, полум'я або тертя) і активно горіти;

4.2 – самозаймисті речовини, які в звичайних умовах транспортування можуть мимовільно нагріватися і займатися;

4.3 – речовини, що виділяють займисті гази при взаємодії з водою.

Клас 5 – окислювальні речовини та органічні пероксиди, які можуть виділяти кисень, підтримувати горіння, а також у певних умовах або суміші з іншими речовинами викликати самозаймання та навіть вибух.

5.1 – окислюючі речовини. Вони самі по собі не горючі, але сприяють легкій займистості інших речовин і виділяють кисень під час горіння, тим самим збільшуючи інтенсивність вогню;

5.2 – органічні пероксиди. Здебільшого вони горючі, можуть діяти як окислювальні речовини та небезпечно взаємодіяти з іншими речовинами. Деякі з них легкозаймисті і чутливі до ударів або тертя.

Клас 6 – отруйні та інфекційні речовини, які можуть викликати отруєння, захворювання або навіть смерть. 

6.1 – отруйні (токсичні) речовини, що спричиняють отруєння під час вдиханнія (парів, пилу), потрапляння всередину або при прямому контакті зі шкірою;

6.2 – речовини та матеріали, що мають хвороботворні мікроорганізми, які небезпечні для людей і тварин.

Клас 7 – радіоактивні речовини з питомою активністю понад 70 кБк/кг (нКі/г).

Клас 8 – їдкі та корозійні речовини, які завдають шкоди шкірі, очам, дихальним шляхам, викликають корозію металів та пошкоджують транспортні засоби, споруди, вантажі, а також можуть створити пожежу при взаємодії з органічними матеріалами або деякими хімічними речовинами.

8.1 – кислоти;

8.2 – луги;

8.3 – їдкі та корозійні речовини.

Клас 9 – речовини з досить низькою небезпекою під час транспортування. Вони не віднесені до жодного з попередніх класів, але потребують певних правил для перевезення та зберігання.

9.1 – тверді, рідкі горючі речовини і матеріали, які за певних умов можуть стати небезпечними (горючі рідини з температурою спалаху від +61°С до +100°С у закритій посудині, волокна та інші аналогічні матеріали);

9.2 – речовини, які перетворюються на їдкі та корозійні за певних умов.

Перелік груп "особливо небезпечних вантажів" за ГОСТ 19433-88

  1. Вибухові речовини;
  2. Радіоактивні речовини;
  3. Незаймисті неотруйні гази, що окислюють;
  4. Отруйні гази окислюючі;
  5. Отруйні гази, окислюючі, їдкі (або) корозійні;
  6. Легкозаймисті рідини з температурою спалаху менше мінус 18°С отруйні;
  7. Легкозаймисті рідини з температурою спалаху менше мінус 18°С їдкі та (або) корозійні;
  8. Легкозаймисті рідини з температурою спалаху від мінус 18°С до плюс 23°С їдкі та (або) корозійні;
  9. Легкозаймисті рідини з температурою спалаху від мінус 18°С до плюс 23°С отруйні, їдкі та (або) корозійні;
  10. Легкозаймисті тверді речовини їдкі та (або) корозійні;
  11. Легкозаймисті тверді речовини, що саморозкладаються при температурі не більше 50°С з небезпекою розриву упаковки;
  12. Тверді речовини, що самозаймаються, отруйні;
  13. Самозаймисті тверді речовини їдкі та (або) корозійні;
  14. Речовини, що виділяють горючі гази при взаємодії з водою, легкозаймисті;
  15. Речовини, що виділяють горючі гази при взаємодії з водою, самозаймисті та отруйні;
  16. Речовини, що виділяють горючі гази при взаємодії з водою, легкозаймисті, їдкі та (або) корозійні;
  17. Окислюючі речовини отруйні, їдкі та (або) корозійні;
  18. Органічні пероксиди вибухонебезпечні, що саморозкладаються при температурі не більше 50°С;
  19. Органічні пероксиди, що саморозкладаються при температурі понад 50°С;
  20. Органічні пероксиди вибухонебезпечні;
  21. Органічні пероксиди без додаткового виду небезпеки;
  22. Органічні пероксиди їдкі для очей;
  23. Органічні пероксиди легкозаймисті;
  24. Органічні пероксиди легкозаймисті, їдкі для очей;
  25. Отруйні речовини, леткі без додаткового виду небезпеки;
  26. Отруйні речовини, леткі легкозаймисті, з температурою спалаху трохи більше 23°С;
  27. Отруйні речовини, леткі легкозаймисті, з температурою спалаху більше 23 ° С, але не більше 61 ° С;
  28. Отруйні речовини, леткі їдкі та (або) корозійні;
  29. Їдкі та (або) корозійні, що мають кислотні властивості отруйні та окислювальні;
  30. Їдкі та (або) корозійні, які мають кислотні властивості, окислювальні;
  31. Їдкі та (або) корозійні, що мають кислотні властивості, отруйні;
  32. Їдкі та (або) корозійні, що мають основні властивості, легкозаймисті, з температурою спалаху від 23°С до 61°С;
  33. Їдкі та (або) корозійні, що мають основні властивості, окислювальні;
  34. Їдкі та (або) корозійні різні, отруйні та окислювальні;
  35. Їдкі та (або) корозійні різні, легкозаймисті, з температурою спалаху не більше 23°С;
  36. Їдкі та (або) корозійні різні, легкозаймисті, з температурою спалаху від 24°С до 61°С;
  37. Їдкі та (або) корозійні різні, отруйні.

Крім цього договору, у Європі діють ще такі договори для перевезення небезпечних вантажів:

IMDG – договір з перевезення небезпечних вантажів морським транспортом.

ICAO-TI — договір на перевезення небезпечних вантажів авіатранспортом.

RID – договір про перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом. Створено спеціальний список небезпечних речовин ООН (понад 3000 найменувань). Кожна небезпечна речовина, яка внесена до цього списку, має чотиризначний номер – ідентифікаційний – за списком небезпечних речовин ООН. За ним можна дізнатися точну назву небезпечної речовини, яка транспортується.

Дозволяється перевозити небезпечну речовину одного класу лише за призначеними для нього правилами.

Дані класи небезпечних вантажів утворені за:

1. Основною небезпекою речовини під час її транспортування.

2. Фізичним станом речовини під час транспортування (твердий, рідкий, газоподібний).

Якщо речовина має більше однієї небезпеки, то договір визначає головну і додаткову небезпеку. Штучно створені небезпеки не враховуються. Весь перелік небезпечних речовин розбитий на 13 класів. Нумерація від 1 до 9.

Види небезпек

  • Вибухонебезпечність;
  • Вогненебезпечність;
  • Отруйність (токсичність);
  • Їдкість (корозійність);
  • Радіоактивність;
  • Окислення.

Вантажі діляться на класи небезпеки відповідно до класифікації договору ADR:

1 клас – вибухові матеріали та предмети;

2 клас – стислі, зріджені та розчинені під тиском гази;

3 клас – легкозаймисті рідини;

4.1 клас – легкозаймисті тверді речовини;

4.2 клас – самозаймисті речовини;

4.3 клас – речовини, що виділяють займисті гази при зіткненні з водою;

5.1 клас – окислюючі речовини;

5.2 клас – органічні пероксиди;

6.1 клас – отруйні речовини;

6.2 клас – побічні продукти переробки тварин та інфекційні речовини;

7 клас – радіоактивні матеріали;

8 клас – корозійні речовини;

9 клас – інші небезпечні речовини.

Документи ADR

Записи до товарно-транспортних накладних. Накладна має бути написана державною мовою вантажовідправника. Якщо ця мова не є англійською, французькою, німецькою, то додатково пишеться однією з них.

При записі в накладній найменування небезпечного вантажу, що перевозиться, вказується:

  1. ідентифікаційний номер UN…(або ANO…)(приклад: 1831).
  2. записується повна назва небезпечного вантажу.
  3. вказуються клас головної небезпеки (називається номер знаку головної небезпеки) і, якщо є, то клас додаткової небезпеки (у дужках номер знаку додаткової небезпеки) – 8 (6.1), а також вказується група упаковки, якщо вона є.

Небезпечні відходи

Небезпечні відходи, які містять речовини, що є у списку небезпечних вантажів ООН, повинні перевозитися як небезпечні вантажі. Приклад запису: Відходи, UN 1125, бутіламін, 3 (8), II. Письмова інструкція для автоводія, що перевозить небезпечний вантаж — Аварійна картка. Цю картку складає відправник вантажу і не пізніше, ніж перед навантаженням, передає її водієві.

Ця картка складається на кожен небезпечний вантаж або групу небезпечних вантажів з однаковою небезпекою (якщо вантажі належать до одного класу з однаковою небезпекою). Зберігати цю картку необхідно в кабіні автомобіля в доступному місці (наприклад, у Швеції зберігають у кишені дверей водія).

Ця картка необхідна для водія та рятувальним службам для інформації про небезпечний вантаж, що перевозиться, та у разі виникнення ДТП. Картка повинна бути оформлена мовами тих країн, по території яких проходить маршрут перевезення, зрозумілою для водія мовою (кожною мовою країн, що входять в договір ADR). Вантажовідправник погоджує маршрут із перевізником для оформлення мов картки-ек. Він заздалегідь повідомляє перевізника про вантаж, маршрут, додаткові засоби захисту та обладнання. За зміст картки водій відповідальності не несе.

Види упаковок та маркування

Відправник вантажу вибирає упаковку небезпечного вантажу. Подвійна упаковка застосовується та, що не розбирається. Якщо упаковку можна розбирати, тоді вона комбінована. Часто застосовуються IBC (Intermmedian Bulk Container) – контейнер середньої вантажопідйомності до 3000 літрів. Такі контейнери вважаються упаковками.

Необхідно перевіряти маркування вантажу, також бов'язковим є знак небезпеки – ромб з довжиною ребра трохи більше 100 мм. Обов'язкове розташування всіх знаків небезпеки з одного боку упаковки. Надійність упаковки позначається латинськими літерами X, Y, Z. X – дуже надійна.

Групи упаковок І, ІІ, ІІІ. Y – просто надійна. Групи упаковок ІІ та ІІІ. Z – задовільної надійності. Група упаковки лише III. Обов'язково потрібно порівнювати групу упаковки та надійність.

УКРАЇНА

ЧОП (Закарпатська обл.)

УГОРЩИНА

ZAHONY (HU724000)

УКРАЇНА

УЖГОРОД (Закарпатська обл.)

СЛОВАЧЧИНА

VYSNE NEMECKE (SK532100)

УКРАЇНА

ДЬЯКОВО (Закарпатська обл.) 

ПОРУБНЕ (Чернівецька обл.)

 

РУМУНІЯ

HALMEU (ROCJ4310)

SIRET nr 46 / SIRET (ROIS8200)

УКРАЇНА

ШЕГИНІ (Львівська обл.)
ЯГОДИН (Волинська обл.)
КРАКОВЕЦЬ (Львівська обл.)
РАВА РУСЬКА (Львівська обл.)

ПОЛЬЩА

MEDYKA (PL401030)
DOROHUSK (PL302060)
KORCZOWA (PL401060)
HREBENNE (PL303020)

УКРАЇНА

ГРЕМ‘ЯЧ (Чернігівська обл.)
СЕНЬКІВКА (Чернігівська обл.)
БАЧІВСЬК (Сумська обл.)
КАТЕРИНІВКА (Сумська обл.)
ЮНАКІВКА (Сумска обл.)
ВЕЛИКА ПИСАРІВКА (Сумська обл.)
ГОПТІВКА (Харківська обл.)
ДОВЖАНСЬКИЙ (Луганська обл.)
ТАНЮШЕВКА (Луганська обл.)
ПРОСЯНОЄ (Луганська обл.)
УСПЕНКА (Донецька обл.)
НОВОАЗОВСЬК (Донецька обл.)
ІЗВАРИНО (Луганська обл.)
КРАСНА ТАЛОВКА (Луганська обл.)

РОСІЯ

ПОГАР
НОВІ ЮРКОВИЧІ
ТРОЄБОРТНЕ
КРУПЕЦЬ
СУДЖА
ГРАЙВОРОН
НЕХОТІЇВКА
НОВОШАХТИНСЬК
РОВЕНЬКИ
БУГАЇВКА
МАТВЄЄВ КУРГАН
ВЕСЕЛО-ВОЗНЕСЕНКА
ДОНЕЦЬК
ВОЛОШИНО

УКРАЇНА

НОВІ ЯРИЛОВИЧІ (Чернігівська обл.)
СЕНЬКІВКА (Чернігівська обл.)
СЛАВУТИЧ (Чернігівська обл.)
ВИСТУПОВИЧИ (Житомирська обл.)
ДОМАНОВО (Волинська обл.)
ГОРОДИЩЕ (Рівненська обл.)

БІЛОРУСЬ

НОВА ГУТА
НОВА ВЕСЕЛІВКА
КОМАРИН
НОВА РУДНЯ
МОКРАНИ
ВЕРХНІЙ ТЕРЕБЕЖІВ

УКРАЇНА

МАМАЛИГА (Чернівецька обл.)
РОСОШАНИ (Чернівецька обл.)
КЕЛЬМЕНЦИ (Чернівецька обл.)
ТИРАС (МАЯКИ, УДОБНОЕ)(Одеська обл.)
СТАРОКАЗАЧЕ (Одеська обл.)
РЕНІ (Одеська обл.)
ТАБАКИ (Одеська обл.)
КУЧУРГАН (Одеська обл.)

МОЛДОВА

КРИВА
БРИЧЕНЬ
ЛАРГА
ПАЛАНКА
ТУДОРА
ДЖЮРДЖЮЛЕШТЬ
МИРНЕ
ПЕРВОМАЙСЬК

8000+
8000+
партнерських авто в автопарку компанії
Більше 15
Більше 15
років успішної праці на ринку перевезень
900+
900+
видів вантажів (включно з небезпечними)

Для того, щоб реалізація будь-якої справи, пов’язаної з транспортуванням, пройшла успішно, потрібно мати навички багатозадачності і чималий досвід. Компанія “Елай Логістик” займається перевезенням із 2007 року, тому без сумніву готова взяти на себе організацію всіх наданих клієнтом завдань.

Ми детально обговоримо з вами кожен момент реалізації проекту, сформуємо команду, яка візьме під контроль весь процес, прорахуємо зручний маршрут та підберемо рентабельну машину. Таким чином, транспортування невеликих обсягів продукції стане для вас необтяжливим процесом, а для нас — черговим цікавим дорученням.

Залишились питання?

Заповніть форму і ми зателефонуємо Вам найближчим часом

    Як ми працюємо

    Наші клієнти завжди знають, що не варто турбуватись за вантаж, тому спокійно займаються бізнесом. Для вантажоперевезень є Елай Логістик
    Безкоштовна консультація
    Безкоштовна консультація

    Безкоштовна консультація

    Наші менеджери допомагають вам підібрати правильне рішення для перевезення вантажу та швидко розраховують вартість.

    Договір

    Договір

    Заключаємо Договір і підписуємо Заявку на здійснення міжнародного перевезення вантажу.
    Завантаження

    Завантаження

    Вантажівка приїжджає за адресою навантаження в узгоджений час.
    Оформлення

    Оформлення

    Митне оформлення надається замовником або "під ключ".
    Транспортування

    Транспортування

    Вантажівка прямує до місця призначення, перетинаючи державні кордони.
    Митне очищення

    Митне очищення

    Отримання від замовника ПП, ПД, ЕА під час імпорту в Україну. Митне очищення, яке здійснює замовник самостійно або "під ключ".
    Вивантаження

    Вивантаження

    Прибуття вантажу. Вивантаження за вказаною адресою замовником. Оплата послуги.
    Обмін документами

    Обмін документами

    Прийняття виконаної роботи. Обмін оригіналами документів.
    Професійна команда Елай Логістик завжди на зв'язку і готова відповісти на будь-які Ваші запитання
    Сергій Кравчук
    Сергій Кравчук
    Директор
    Ігор Кірсанов
    Ігор Кірсанов
    Комерційний директор
    Сергій Пустовіт
    Сергій Пустовіт
    Керівник відділу з логістики
    Алла Пух
    Алла Пух
    Помічник головного бухгалтера
    Юлія Косановська
    Юлія Косановська
    Логіст з міжнародних перевезень
    В’ячеслав Базан
    В’ячеслав Базан
    Логіст з міжнародних перевезень
    Вікторія Денисюк
    Вікторія Денисюк
    Логіст з міжнародних перевезень
    Анна Руденко
    Анна Руденко
    Логіст з міжнародних перевезень
    Ірина Василевська
    Ірина Василевська
    Логіст з міжнародних перевезень
    Ольга Гречка
    Ольга Гречка
    Логіст з міжнародних перевезень
    Тетяна Косаренко
    Тетяна Косаренко
    Логіст з міжнародних перевезень
    Автопарк партнерів компанії Елай Логістик
    налічує більш ніж 8000 автомобілів.
    Якщо Ви не знайшли необхідний з переліку – зателефонуйте нам:
    або залиште заявку
    Залишити заявку

    Знаходимо рішення для будь-яких завдань

    Наші кейси
    Перевезення оприскувачів для саду та дезінфекції промислових приміщень
    ЗавданняПеревезення оприскувачів для саду та дезінфекції промислових приміщень
    Маршрут:

    Volon di Zevio (Італія) - Суми (Україна)

     

    Рішення

    Організувати транспортування оприскувачів, які будуть використовуватися в яблуневих садах та пташниках, з Волон ді Зевіо (Італія) до Сум (Україна).

    (більше…)

    Перевезення навантажувача вилкового з Литви в Україну компанією “Ally Logistic”
    ЗавданняПеревезення навантажувача вилкового з Литви в Україну компанією “Ally Logistic”
    Маршрут:

    Єв'є (Литва) - Київ (Україна)

     

    Рішення

    Організувати транспортування вилкового навантажувача Toyota з Литви до Києва, України, з використанням напівпричепа тентів, забезпечивши при цьому безпеку та своєчасну доставку обладнання.

    (більше…)

    Перевезення Аграрної Техніки з Німеччини в Україну: Комплектуючі для Комбайна
    ЗавданняПеревезення Аграрної Техніки з Німеччини в Україну: Комплектуючі для Комбайна
    Маршрут:

    Шенкенберг (Німеччина) - Біла Церква (Україна)

     

    Рішення

    Організувати транспортування аграрної техніки (комплектуючі для комбайна) з Шенкенберга (Германія) до Білої Церкви (Україна). Оскільки вантаж був негабаритний по довжині, звичайний транспортний засіб був непридатний, тому для перевезення було обрано вантажівку з телескопічним напівпричепом.

    (більше…)

    Розрахуємо за 15 хвилин

    Залишились питання?

    Заповніть форму і ми зателефонуємо Вам найближчим часом