UA
Компанії будуть продавати в Європу соняшникову олію, полуницю, кабачки та вафлі.
В умовах кризи український бізнес почав диверсифікувати свій експортний потенціал. Особливо активно наші підприємства дивляться на євроринок. “Компанії переконані, що якщо підкорять ринок ЄС, їм простіше експортувати в інші регіони. У цьому є частка істини, адже якщо продукція компанії відповідає нормам ЄС, і це підтверджено сертифікатами – такий товар усюди знайде покупця”, – пояснив експерт УКАБ Ігор Остапчук. “Сьогодні” розібралася, як наші компанії виходять на західні ринки (див. інфографіку).
У ФАВОРІ. Вийти на ринок ЄС можуть компанії, що займаються ІТ, інжинірингом, фармацією, транспортними технологіями тощо. Але особливі перспективи у агросектору та харчопрому. Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт нещодавно зазначив: “Україна може досягти такої ролі на світовому ринку продовольства, як Саудівська Аравія на ринку нафти”. За оцінками УКАБ, сьогодні в ЄС може бути затребувана і сировина (кукурудза, соя, ріпак, картопля, капуста, полуниця, жито, гарбуз, кабачки) та продукція переробки (соняшникова та ріпакова олія, печиво, вафлі, цукор, яловичина, корма для тварин, яблучний сік, борошно). “Інші виробники, наприклад, молочники теж знаходять свою нішу в ЄС, пропонуючи, наприклад, сухе молоко. Крім ЄС, наші компанії вивчають можливості Близького Сходу і Північної Африки”, – уточнює Остапчук.
ЩО РОБИТИ. Щоб знайти партнерів у ЄС, нашим компаніям насамперед важливо переводити бізнес на прозорі рейки, адже іноземні замовники не захочуть мати справу із сумнівними компаніями. “І контролюючі органи повинні допомагати компаніям переходити на прозорі правила гри. У податкових можна створювати посади галузевих фахівців, щоб ті консультували підприємців щодо детінізації їхніх компаній”, – каже власник Comfy Станіслав Роніс.
Компаніям також потрібно замислитись про налагодження партнерських зв’язків у ЄС. “Можна виробляти товар під марками польських або румунських рітейлерів. Або створити унікальну маркетингову пропозицію, наприклад, з патріотичними нотками”, – радить інвестдиректор Horizon Capital Василе Тофан. Він нагадав, у січні наш глава МЗС Павло Клімкін привіз на зустріч дипломатів у “нормандському форматі” “Вино свободи” – з молдавського, грузинського та українського винограду. “Це вино популярне в ЄС. Товари з патріотичними нотками там актуальні. Сподіваюся, невдовзі міністр Клімкін зможе запропонувати на таких дипзустрічах і українську олію свободи”, – жартує бізнесмен.
Експортери можуть спробувати залучити західні інвестиції або домовитися про кредити, адже виведення товару за кордон може коштувати не $1 млн. “Інвестори необов’язково дадуть гроші, але це можуть бути розробки, досвід, зв’язки. Під західні гарантії, наприклад, простіше залучати кредити в банках “, – вважає співвласник “Impel Griffin” Віталій Опанасюк. За словами експертів, для підтримки нашого бізнесу владі настав час зайнятися розвитком ринку експортно-кредитних агентств, які в усьому світі кредитують зовнішньоторговельні операції або страхують їх від ризиків.
Джерело: “Сьогодні“